В главі Історія грошей ви дізналися, що гроші виникли природним шляхом, у зв’язку з потребою суспільства в грошах. Природно, суспільство обрало в якості грошей метали золото та срібло, які, завдяки своїм фізико-хімічним властивостям були найвигіднішими грошима для людства.

Також ви дізналися, що державні гроші, виникли на тлі пограбування і вбивств бандами, мирних поселень землеробів та ремісників. І сьогодні державні грошові сурогати є засобом омани, шахрайства та пограбування людей тими самими бандитами, які тепер називають держави, тільки в більш хитрий спосіб.

Отже ми маємо два види грошей:

• Справжні гроші, які виникли природним шляхом, і є вільним вибором суспільства.
• Сурогатні гроші, які було впроваджено державами, через оману, шахрайство, пропаганду, погрози і покарання.

Також, ви дізналися, що грошима може бути що завгодно, від товарів, найуживаніших в побуті (сіль, зерно, худоба, горілка), до абсолютно абстрактних речей, відірваних від побуту (кам’яні брила на островах Яп, пір’я рідкісних птахів, глиняні таблички – токени, намиста з мушель та шкарлупи яєць, золото та срібло і інш.).

Якщо вибір кожного члена суспільства, зумовлений отриманням особистої вигоди, є вибором більшості – це називається вибір суспільства.

Що є рухомою силою вибору суспільством тих чи інших грошей? Чому люди обирають якісь предмети в якості грошей, а інші – відмовляються використовувати в якості грошей?

Відповідь: Вигода.

• Якщо суспільству вигідно використовувати щось в якості грошей – суспільство обирає це і використовує.
• Якщо суспільству стає не вигідно використовувати щось, як гроші – суспільство відмовляється від таких грошей.

Використовувати в якості грошей, щось, що є не вигідним – неприродно, нелогічно, збитково. Якщо суспільство використовує в якості грошей те, що не вигідно – цей “вибір” робиться під впливом шахрайства і пропаганди, або під загрозою покарання, або і те і інше.

Розділ V. Управління готівковим грошовим обігом.

Стаття 32. Грошова одиниця

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Сподіваємося, на цьому етапі читач розуміє написане (якщо ні – пишіть коментарі).

Отже, щоб бути вигідними суспільству, гроші мають властивості, які роблять їх використання вигідним для суспільства (тобто для кожного члена суспільства приносять особисту вигоду від використання) на певному етапі економічного розвитку.

Наприклад, мешканцям островів Яп, відповідно рівня їх економічного розвитку, в якості грошей було зручно використовувати кам’яні брила. Але в суспільстві, яке існувало на території Месопотамії, Єгипту, Греції, використання кам’яних брил в якості грошей вочевидь невигідне. І навпаки, використання мешканцями островів Яп золота в якості грошей, можливо, було б їм не вигідним.

Аналізуючи вибір і відмову суспільства від тих чи інших грошей, можна виділити такі загальні властивості вигідних суспільству грошей:

1. Однорідність. Грошові одиниці не мають відрізнятись одна від одної, що забезпечує взаємозамінність.
2. Подільність. Гроші мають легко ділитися на частини, щоб можна було відміряти певну міру грошей, еквівалентну ціні товару.
3. Компактність. Гроші мають бути компактні задля зручності транспортування та використання при здійсненні угод.
4. Довговічність. Гроші мають бути інертними до фізичних та хімічних впливів, інакше вони зіпсуються.
5. Обмежена кількість. Кількість грошей має бути обмежена. Інакше, збільшення пропозиції грошових одиниць на ринку призведе до інфляції і гроші перестануть виконувати свої функції.

В різних суспільствах, на різних етапах розвитку, для виконання своїх функцій не обов’язково, щоб гроші мали всі перелічені властивості одночасно. Кам’яні брила не були компактними, не були подільними, але були довговічними, обмеженими в кількості. І цих властивостей грошей жителям островів Яп вистачило.

Перелічені властивості грошей, або їх частина, забезпечують виконання грошима певних функцій в суспільстві.

Функції грошей:

1. Універсальний засіб обміну. Гроші приймаються в якості оплати в будь-якому місті світу. Ця функція дозволяє вести розвинуті економічні стосунки з різними народами.
2. Рахункова одиниця. Гроші виконують функцію рахункової одиниці, завдяки чому, легко вимірювати цінність товарів в грошових одиницях, проводити математичні розрахунки, вести бухгалтерію.
3. Фіксація об’єктивної цінності товару на момент обміну та її збереження. Гроші – це засіб обміну, посередник між обміном товарами, але гроші не мажуть бути засобом обміну одномоментно, бо процес обміну розтягнутий в часі. Вигідні гроші зберігають в собі об’єктивну цінність товару на момент обміну.

Самі по собі, гроші не мають цінності, вони лише посередник при обміні товарами. Цінність мають лише товари, які задовольняють потреби кожного окремого члена суспільства.

Цінність товарів вимірюється іншими товарами. Тобто сутність торгових стосунків, яка полягає у взаємовигідному обміні “товар на товар” залишається незмінною. В процесі обміну на товар, ви прагнете отримати не гроші, а інші товари через гроші, у зручний для вас час.

Цінність товарів буває суб’єктивною та об’єктивною.

Суб’єктивна цінність – це особиста оцінка товару споживачем або продавцем;

Об’єктивна цінність – це мінові пропорції, ціни, які формуються в ході торгових стосунків на ринку.

Виходячи з вище описаного, вигідні гроші це…

Гроші – це універсальний засіб обміну на товари та послуги, засіб вимірювання цінності, засіб фіксації та збереження об’єктивної цінності товару на момент обміну.

Не вигідні вам гроші не виконують перелічених функцій і в такому разі, гроші, які не виконують перелічених функцій, використання яких є не вигідним кожному члену суспільства особисто, називають – грошові сурогати.

Державні грошові сурогати:

• Не є універсальним засобом обміну на товари та послуги, оскільки їх використання обмежене кордонами держави. Ви не можете купити за гривні геть нічого в інших країнах світу. Хіба вам такі гроші вигідні?
• Є рахунковою одиницею, але їх подільність обмежена 1/100 грошової одиниці – копійкою. З часом, при інфляції, подільність нехтується, бо знецінена копійка повністю втрачає свою купівельну здатність. В результаті, держава скасовує обіг грошей з невеликим номіналом. За розпорядженням держави, те що було грошима, те на що можна було купити товар, чи отримати в якості оплати, стає непотребом. Але випущені монети було виплачено за товар державою. Фактично, сумма монет, яку вивели з обігу – це праця людей задарма.
• Державні гроші фіксують об’єктивну вартість товару на момент покупки/продажу, але не зберігають її, оскільки відбувається постійне збільшення грошової маси через штучну емісію, внаслідок чого, об’єктивна вартість, яка була зафіксована в грошах на момент покупки товару, штучно, емітентом-державою, знижується. Це вкрай не вигідно.

Подивіться на графік Динаміки емісії гривні з 2002 року. Держава тупо емітує грошову масу, знецінюючи вашу працю, ваші заощадження.

Коли ви продаєте товар за гроші, ви сподіваєтесь витратити отримані гроші і купити інший, або такий самий товар пізніше. Наприклад, ви виростили гарний врожай кукурудзи, щось залишили собі, а надлишок вирішили продати, бо кукурудза псується в процесі зберігання, її гризуть миші. Наприклад, ви продали 5 тонн кукурудзи за ціною 5 грн./кг. на 25000 грн. і відклали ці гроші.

Наступного року, ви вирішили не вирощувати кукурудзу, адже врожайність була така сама, а у вас залишилися гроші від продажу кукурудзи торік. Ви сподіваєтеся, що ціна кукурудзи буте такою самою як і той рік, адже врожайність не змінилася.

Але за рік, припустимо, Національний Банк України надрукував грошової маси в 5 разів більше, ніж її було в той момент, коли ви продавали надлишки вашого врожаю. В результаті, вся надрукована грошова маса опинилася на ринку і купівельна здатність грошової одиниці гривні впала в 5 разів.

Тепер, на ті 25000 грн. від продажу 5000 тонн кукурудзи, ви можете купити лише 1 тонну.

Дайте відповідь на питання – Це вигідно? Чи варто було використовувати державний грошовий сурогат гривню? Ви і надалі використовуватиме гривню, чи будете шукати інші, кращі, більш вигідні для вас гроші?

В 1998 році ціна буханки хліба коштувала 0,50 грн.; в 2020 році, ціна за таку саму буханку хліба складає 11,50 грн. За 22 роки, купівельна здатність гривні була знижена через штучну емісію державою в 23 рази (це 2300%)!

Але це ще не все… повернемося до кукурудзи…

Виростивши непоганий урожай кукурудзи, ви, як аграрій, отримали досвід, проаналізували помилки, зафіксували правильні рішення. Наступного року ви використовуєте більш ефективні добрива, гербіциди, технології поливу і інше. Отримуєте новий врожай кукурудзи, який на 15-20% більший за попередній. Тобто, вклавши в вирощування нового врожаю ті самі гроші, але використовуючи свій досвід та нові науково-технічні досягнення, ви отримали більше – а це перевага на ринку, ви можете знизити ціну на ваш товар, з метою юільш швидкого продажу кукурудзи. І ви такий не один. На ринку постійно відбувається конкуренція між виробниками за покупця, за прибуток. Виробники конкурують через впровадження нових технологій, наукових досягнень. Вам, як аграрію, вигідно вкласти частину прибутку в наукові дослідження, використання яких збільшуватиме ваші врожаї (наприклад, оплатити дослідження впливу тих чи інших добрив на врожайність кукурудзи).

Відповідно, виробництво товару, з впровадженням нових технологій стає легшим, товарів стає більше на ринку; більше товару – менша ціна.

Логічно, що на 25000 грн. які ви відклали з першого врожаю, наступного року, ви можете купити більше кукурудзи ніж продали, бо в суспільстві відбувається науково-технічний прогрес, на ринку кукурудзи стало більше.

Проте, ми спостерігаємо зворотну картину. Ціни на товари зростають.

Насправді, цінність товарів падає, але з причини інфляції штучно створеної державою через емісію державних грошових сурогатів, купівельна здатність державних грошей падає. І вам здається, що ростуть ціни, товари дорожчають, винуваті підприємці. Це лише невелика частина глобальної державної омани.

Весь шахрайський фокус державної інфляції полягає в тому, що через емісію державних грошових сурогатів, держава краде у суспільства прибутки від загального науково-технічного прогресу. В кращому випадку (мріях про іноземну державу де всі живуть гарно і заможно) ціна за 1 тонну кукурудзи в державних грошових суррогатах суттєво не змінюється протягом багатьох років. Але навіть в цьому випадку, у вас вкрадено прибутки від науково-технічного прогресу суспільства, частиною якого ви були, і долучалися до цього прогресу своєю прецею.

Функція справжніх, вигідних грошей, фіксувати і зберігати об’єктивну вартість товару на момент обміну забезпечується властивістю обмежена кількість і саме це, дозволяє справжнім грошам, акумулювати в своїй купівельній здатності прибутки від науково-технічного прогресу людства.

Якщо ви зрозуміли відмінність справжніх, вигідних вам грошей, від грошових сурогатів, ви також зрозумієте і весь цинізм і абсурд обіцянок держави піклуватися про вашу старість. Фактично, держава грабує вас все життя, і в результаті нараховує вам пенсію, якої не вистачає на найнеобхідніше, позбавляє вас права заощаджувати на старість самостійно.

Ось кілька фактичних прикладів і спростувань стереотипів навіяних шахрайською державною пропагандою.

1. Державні гроші забезпечені золотовалютними запасами.

Це брехня. Немає встановленого державою співвідношення між державними грошовими сурогатами і золотом. Про це написано в законі держави.

2. Держава забезпечує і гарантує купівельну здатність державних грошей через загальні активи і розвинуту економіку.

Подивіться на фото

СРСР потужна наддержава, з тисячами державних заводів, фабрик, величезним науково-технічним потенціалом, все працювало і все було гарантовано (мабуть таке ви почуєте від зомбі з пост-совкового простору).

Фактично за три дні, всі гарантовані і забезпечені державою СРСР гроші перетворилися на ніщо, перестали існувати на рахунках СберБанку СРСР – це факт, все інше інформативні маніпуляції і омана.

Подивіться на це фото, це не гроші, це грошові сурогати

1 жовтня 2019 року, держава, розпорядженням, перетворила монети номіналом 1, 2, 5 копійок на ніщо. Ці монети не можна витратити. Замисліться, скільки таких монет збирали бідні пенсіонери на зайву буханку хліба? Скільки таких монет просто залишилися забутими. Але ці гроші були оплатою за чийсь товар, за чиюсь роботу.

Порівняйте, якби замість грошей СРСР, чи оцих копійок, ви заощаджували золото, чи перетворилось би золото на ніщо?

Золото, навіть після примусового вилучення у людей, після голодоморів і сторічної пропаганди оманливої інформації про гроші, залишається справжніми грошима, які не належать жодній державі світу, які не можна відмінити державним розпорядженням.

3. З 1971 року, купівельна здатність долара США впала в 6,5 рази! Тобто, те що в 1971 році можна було купити на $100 сьогодні коштує $650.

За той самий період з 1971 по 2019 рік, ціна золота в доларах США зросла з $41 за унцію (31,10 грам) до $1600 за унцію, тобто в 39 разів!

Якщо б в 1971 році ви (або ваші батьки) купили золото на $100 (75,85 грам), і продали це золото сьогодні, то отримали б $3900. З урахуванням інфляції долара США в 6,5 рази, виходить, що купівельна здатність золота за 50 років зросла в 6 разів! І це, незважаючи на те, що золото вилучене з обігу населення як гроші, і залишається грошима лише в міждержавному обігу, тобто, фактично не приймає участі в торговельних операціях.

Сподіваємося, тепер ви розумієте різницю між справжніми грошима, і грошовими сурогатами.

---