Що таке приватність? Що таке анонімність?
Анонімність означає безіменність. Ім’я – це ідентифікація особистості. Отже, поняття анонімність означає відсутність ідентифікації особистості.
Приватність означає приналежність об’єкта певній особі, цей об’єкт є приватною власністю особи.
Прочитайте зазначені визначення понять анонімність і приватність, поміркуйте над цими визначеннями, і якщо ви не згодні, або маєте іншу точку зору на ці поняття – напишіть про це в коментарях.
З нашої точки зору визначення понять анонімність і приватність, Біткоїн є анонімним і приватним.
Чому Біткоїн анонімний?
Система Біткоїн не вимагає від вас ваших особистих даних. Ви не передаєте системі Біткоїн ваші особисті дані, які б могли ідентифікувати вас, тому система Біткоїн не містить інформацію про вашу особистість. Все, крапка!
Ідентифікація вашої особистості через інформацію в системі Біткоїн неможлива!
Чому Біткоїн приватний?
В системі Біткоїн не існує третьої особи, яка б могла керувати вашими біткоїнами; тільки ви, одноособово маєте право приватної власності на ваші біткоїни.
Всі інші точки зору і суперечки стосовно анонімності і приватності біткоїна засновані на відмінності в розумінні понять анонімність і приватність.
В системі Біткоїн база даних з транзакціями відкрита до перегляду, можна відстежити передачу біткоїнів від однієї біткоїн адреси до іншої біткоїн адреси. Але біткоїн адреси і рух біткоїнів від адреси до адреси ніяким чином не розкриває вашу особу.
В системі Монеро база даних з транзакціями закрита.
Ідентифікація вашої особи в Біткоїн і в Монеро можлива тільки в тому випадку, якщо вас буде ідентифіковано, як власника приватного ключа від наданої адреси.
Навіть якщо ви зізнаєтеся, що біткоїн адреса належить вам, і ви є її власником, це нічого не означає, це лише слова, які треба підтвердити певними діями. Наприклад Крейг Стівен Райт неодноразово заявляв, що він і є той самий Сатоші Накамото, і йому належать перші біткоїн адреси, проте це лише слова, які Крег Райт не може підтвердити діями.
Довести, що ви є власником біткоїн адреси можна двома шляхами:
- Ви, з власної волі, виконуєте певні дії, які засвідчують, що дана біткоїн адреса є вашою приватною власністю;
- Проти вашої волі, засвідчується, що дана біткоїн адреса є вашою приватною власністю і тільки ви маєте доступ до керування даною біткоїн адресою (наприклад, в процесі обшуку у вашому розпорядженні знайшли блокнот із записом приватного ключа, або seed-фрази, від біткоїн адреси, яка є частиною злочинної оборутки).
Довести, що ви є власником біткоїн адреси іншим шляхом неможливо, якщо ви виконуєте певні правила безпеки зберігання біткоїнів.
З іншого боку, якщо вас спіймають за руку з криптовалютним гаманцем в момент розрахунку, то вам не допоможе анонімність і приватність ані біткоїна, ані монеро.
Порівняльні приклади Bitcoin vs Monero.
Приклад #1: Приватна купівля/продаж.
Система Біткоїн має відкриту базу даних, і будь-хто може побачити будь-яку транзакцію, але в жодному разі, в системі Біткоїн, не може бути ідентифіковано особистість. Монеро не надає можливості бачити транзакції від адреси до адреси, і так само не надає можливості ідентифікувати особистість.
Якщо ви купуєте товар за біткоїни і вас схопили за руку, забрали ваш смартфон (з повним доступом до біткоїн гаманця), зняли прихованою камерою момент оплати – це буде доказом того, що саме ви контролювали біткоїн рахунок і здійснили переказ біткоїнів. Таким чином буде ідентифіковано, що саме ви є власником біткоїн рахунку, який здійснив “злочинний” переказ біткоїнів.
З Монеро така сама ситуація – вашу особистість буде однозначно пов’язано з монеро рахунком, з якого було здійснено оплату. Відео, час переказу, сума переказу.
Відмінність полягатиме лише в неможливості відстежити цю транзакцію в блокчейні Монеро.
Приклад #2: Біржі.
Криптовалютні біржі вимагають ідентифікацію особистості, з наданням фотографій документів і конфіденційної інформації про вас.
До вашої особистості, в межах акаунта криптовалютної біржі, прив’язуються криптовалютьні адреси – біткоїн адреса, адреса монеро (а також спеціальний ID) і інших криптовалют.
Ви можете надавати “ваші” криптовалютні адреси, прив’язані до вашого акаунту на біржі будь-кому. Ви можете розмістити ці криптовалютні адреси в суспільно доступному місці, і будь-хто може відправляти вам біткоїни чи монеро. Питання в тому, хто вам відправляє монети? Визначити особистість, яка відправляє криптовалюти на ваші біржові рахунки неможливо (можливо, але лише в тому випадку, якщо вам відправляють криптовалюту з верифікованого аккаунта іншої або тієї самої біржі).
Отже, якщо ви поповнюєте “вашу” криптовалютну адресу на біржі з вашого особистого криптовалютного гаманця, то довести, що це поповнення зробили саме ви – неможливо, ані з біткоїном, ані з монеро.
Так само, коли ви виводите криптовалюту з біржі, довести, що ви виводите криптовалюту на ваш особистий криптовалютний рахунок неможливо.
Відмінність між Біткоїном і Монеро полягає в видимості транзакцій. В Біткоїн транзакції видимі, в Монеро транзакції не видимі. Проте ані в Біткоїн, ані в Монеро неможливо ідентифікувати вашу особистість.
Мічені монети.
Ще одна відмінність Біткоїна від Монеро – мічені монети. В Монеро невідомо, звідки прийшли монети. В Біткоїн, біткоїни мічені біткоїн адресами, тобто можна відстежити, з яких біткоїн адрес прийшли ті, чи інші монети біткоїн.
Приклад #4: Брудні біткоїни.
Ваш біткоїн гаманець тимчасово потрапив до рук злодія, і злодій відправив на свою біткоїн адресу біткоїни, які належали вам, без вашого відома і згоди. Це крадіжка – злочин. Проте виникає питання “Чи належить біткоїн адреса, на яку було відправлено ваші біткоїни злодію (або співучаснику)?” – дізнатися це практично неможливо. Лише в тому випадку, якщо ви доведете, що саме дана особа здійснювала переказ ваших біткоїнів на біткоїн адресу і має від цієї біткоїн адреси приватний ключ – можна буде вважати, що ви знайшли злодія і біткоїн адреса, на яку було відправлено вкрадені біткоїни належить злодію. Якщо ви цього не довели, то твердження, що біткоїн-адреса, на яку було переведено вкрадені біткоїни є адресою злодія – то лише ні чим не доведене припущення.
Вкрадені біткоїни, потрапивши на нову біткоїн адресу, стають ніби міченими, забрудненими злочином, лише тому, що ми це можемо побачити в блокчейні системи Біткоїн.
Вкрадені так само монеро, які по суті теж забруднені крадіжкою, забрудненими не вважають, бо ми цього не можемо побачити.
Ми?! Хто вважає монети забрудненими? Хіба Ви перевіряєте гроші на бруд, чи були вони викрадені, чи отримані шляхом шахрайства? Хіба ви будете перевіряти кожен сатоші на забрудненість? А якщо виявили брудний сатоші, то відкинете його, попросите замінити на чистий?
В народі є приказка: “Гроші не тхнуть” і це є істина. Бруд грошам приписують зацікавлені особи і злочинні угруповання, з метою виправдати свої дії з вилучення приватної власності у чесних людей.
Приклад #5: Особи зацікавлені в існуванні брудних грошей.
Злочинець вкрав у жертви біткоїни (монеро) і витратив їх, чесно купивши товар у чесного продавця.
Тут є дві дії:
- Злочин – викрадення грошей;
- Купівля товару, чесно, за взаємною згодою – це не є злочин.
Біткоїн транзакції можна побачити в блокчейні, а транзакції монеро побачити неможливо. Проте, злочинця знайшла держава, для цього не потрібні транзакції. Злочинець вказав, на продавця, з яким розрахувався краденими біткоїнами (монеро), знайшлися свідки. І що робить держава? – Грабує продавця, силоміць відбираючи у нього чесно зароблені гроші. При цьому, неможливість відстежити транзакції монеро не врятує продавця. Продавець не має ніякого відношення до злочину, він чесно обміняв свій товар на гроші, але він покараний державою. Особі, яку пограбували, держава повертає гроші, за винятком витрат держави на розслідування. Виходить, що злочин злочинця проти першої жертви, держава переклала на чесного продавця. То тепер виходить, що грабіжник вкрав товар у продавця? І що далі, які дії держави? Як держава буде вирішувати повернення товару продавцю? – Примусовими роботами злочинця? Тоді чому не можна було відшкодовувати збитки для першої і єдиної жертви, через примусові роботи?
Поняття брудних грошей запроваджено державою, і саме держава є зацікавленою особою у понятті брудних грошей, їх відстеження з метою виправдання дій з порушення прав приватної власності чесних осіб.
Уявімо, якщо вас пограбували, ви знаєте, що крадій витратив ваші вкрадені гроші в конкретному магазині, чи підете ви вимагати повернути вам ваші гроші, навіть якщо разом із злочинцем? Що відповість вам власник магазину? Злочинець здійснив злочин проти вас, чому хтось інший повинен за це розплачуватись і розбиратися зі злочинцем?
Сподіваємося ви зрозуміли всю абсурдність поняття “брудні гроші”.
Держава, наділила себе правом грабувати людей, і вигадує різні приводи виправдання своїх злочинних дій по відношенню до людей і майна, яке їм належить. Якщо ви маєте брудні біткоїни – ваш акаунт на біржі можуть заблокувати, конфіскувати ваші біткоїни з акаунту на біржі, хоч ви жодним чином не пов’язані зі злочином. З брудними монеро таке неможливо, бо їх просто не видно. Але повірте, держава знайде привід, як законно відібрати у вас монеро, адже, брудні монеро забруднюють і всі інші монети Монеро, чи не так? Держава може написати закон, що всі монеро незаконні, бо всі вони є злочинними за замовченям, отже, якщо ви маєте монеро, вас можна карати.
Відстеження транзакцій в Біткоїн, і неможливість відстеження транзакцій в Монеро, не мають жодного значення, коли регулятор вирішує відібрати їх у вас. Те, що транзакцій в Монеро не видно – не захищає ваш аккаунт на біржах від конфіскації ваших монеро.